Фактично процедура оформлення відряджень для дистанційних та надомних працівників не відрізняється від звичайних працівників, за винятком того, що в наказі слід вказати населений пункт, з якого його направляють у відрядження, оскільки такий населений пункт може не збігатись з місцем розташування роботодавця, розповідає для budni Ксенія Лотош, юристка практики трудового права Адвокатського об’єднання Arzinger

Термін відрядження для бюджетних підприємств, установ та організацій не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 календарних днів – за кордон (п. 6 Постанови КМУ № 98 від 2 лютого 2011 року). Водночас для приватних підприємств максимальний строк відрядження не обмежується – він визначається або положеннями про відрядження таких роботодавців, або наказом про відрядження.

Порядок оформлення відрядження:

• оформлення наказу про відрядження із зазначенням даних працівника, мети відрядження (яка повинна збігатися із господарською діяльністю роботодавця), терміну відрядження, а також населених пунктів, з якого та куди прямує працівник;
• ознайомлення працівника з наказом засобами електронного зв’язку, якщо такі способи комунікації та обміну документів погоджені між сторонами. Оригінал або засвідчену копію наказу бажано також надіслати звичайною поштою;
• забезпечення працівника авансом, відповідно до п. 4 Наказу Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року. Варто зазначити, що відряджений працівник повинен зберігати документи, що підтверджують понесені ним витрати в ході відрядження;
• виплата добових, за ч. 2 ст. 121 КЗпП України, працівнику виплачуються добові за кожний день перебування у відрядженні.

Вартість проїзду до місця призначення і назад, витрати по найму житлового приміщення також підлягають компенсації, згідно з ч. 2 ст. 121 КЗпП України (альтернативно – проїзд та проживання працівника можуть бути організовані та оплачені роботодавцем самостійно).

Крім того, за ст. 121 КЗпП України, за працівником зберігається місце роботи (посада), а оплата праці за виконану роботу здійснюється у розмірі не нижче середнього заробітку.

Варто зазначити, що за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові та неробочі дні виплачується компенсація у подвійному розмірі годинної або денної ставки (п. 9 Наказу Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року). Якщо працівник відбуває/повертається у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

По завершенню відрядження працівником складається звіт за затвердженою формою, якщо це вимагається законодавством.