Ключовим орієнтиром є те, що норматив розраховується на основі середньооблікової кількості штатних працівників. При цьому мобілізовані працівники загалом не виключаються з обліку - їх враховують при визначенні цього показника. Однак вирішальне значення має не сам статус працівника, а характеристика його посади. Якщо штатна одиниця належить до робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, вона не включається до розрахунку нормативу незалежно від того, чи працівник фактично працює, чи мобілізований, пояснює Бухгалтер.ua

Практичний наслідок для роботодавців полягає в тому, що "шкідливі" посади фактично випадають із бази для виконання нормативу. Це означає, що навіть якщо за мобілізованим працівником зберігається робоче місце, така одиниця не впливає на кількість місць, які потрібно забезпечити для осіб з інвалідністю. Більше того, якщо на період мобілізації на цю посаду приймають іншого працівника, він також не враховується у розрахунку - адже визначальним є саме тип посади.

Окрему увагу варто приділити розрахунку внеску за невиконання нормативу. Законодавство прямо передбачає, що ні мобілізовані працівники, ні працівники на шкідливих роботах не включаються до відповідних розрахунків. Це зменшує ризик завищення бази для нарахування санкцій, але водночас вимагає від бухгалтерів максимально точної класифікації посад відповідно до затвердженого переліку.

У підсумку для ФОП та юридичних осіб головне завдання - правильно ідентифікувати, які саме штатні одиниці підпадають під виключення, та коректно відобразити це у кадровому і бухгалтерському обліку. Помилки в цьому питанні можуть призвести або до безпідставної сплати внесків, або до претензій контролюючих органів.