Жодних заборон на укладення ФОПом договорів, предметом яких є надання персоналу для виконання ними роботи в іншого роботодавця, чинними законодавством не передбачено.

Щодо необхідності укладення прямих трудових договорів з персоналом, що передається за договором аутстафінгу (або послуги з надання персоналу), то відповідь на це питання міститься безпосередньо у нормах ПКУ та ст. 39 Закону про зайнятість. Зокрема:

1) відповідно до приписів пп. 14.1.183 ПКУ угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту з особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін;

2) у ч. 1 ст. 39 Закону про зайнятість встановлено, що саме на госпсуб’єкта, який передає персонал для виконання роботи іншому роботодавцю, покладається обов’язок як виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи; нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника, так і не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Таким чином, укладати договори доцільно у тих випадках, коли посади, які потрібні ФОПу (особі, яка отримує у розпорядження персонал), не збігаються напряму з назвою посад аутстафера (компанії, яка віддає свій персонал ФОПу) або перелік посадових обов’язків, передбачених у ФОПа, дещо відрізняється (через специфіку діяльності ФОПа) від роботи в роботодавця-аутстафера. Втім, у будь-якому разі сторони вирішують ці питання у договорі.

Канарьова Наталія, Дебет-Кредит