В постанові у справі № 711/5065/15-ц від 17 червня 2021 року Верховний Суд роз'яснив різницю між завдатком та авансом, повідомляє ЛІГА:ЗАКОН

Згідно зі статтею 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком (ст. 571 ЦК), зокрема:

• якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора;

• якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості;

• сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;

• у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

Верховний Суд вказав, що згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.

Згідно зі статтею 657 ЦК договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

ВС зазначив, що оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.

Сума, яка названа в розписках завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених ст. 570 ЦК, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.