СПО профспілок оприлюднило для обговорення законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості».

Ним пропонується запровадити нову особливу форму договору – трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ст. 21¹ КЗпП). За ним обов'язок працівника виконувати роботу виникатиме виключно за умови надання власником або уповноваженим ним органом такої роботи, без гарантій того, що ця робота буде надаватися постійно.

Як зазначено у пояснювальній записці, такі договори «впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем зарплати тощо)».

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів. Водночас це обмеження не застосовуватимуть для фізосіб, які використовують найману працю та не є суб'єктами господарювання.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб повідомлення:

• працівника про наявність роботи;
• від працівника про готовність приступити до роботи.

Роботодавець самостійно визначатиме обсяг необхідної для виконання роботи та в розумний строк погоджуватиме з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Зарплату за таким договором виплачуватимуть за фактично відпрацьований час. При відрядній системі оплати праці — за фактично відпрацьований час за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.

Мінімальна тривалість робочого часу на підставі договору з нефіксованим робочим часом протягом календарного місяця має становити 8 годин.

Роботодавець не може забороняти або створювати перешкоди працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами. 

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.